###Волинь - Говерла 0:1. Руйнуючи закоренілість ###

Час руйнувати закоренілості...- Власне, "Говерла" з самого початку турніру те й робить, що бореться зі стереотипами. Стереотипами, за якими назва ужгородської команди асоціюється у нейтрального вболівальника відразу з поняттям "аутсайдер". Така вже доля- але варто віддати належне В'ячеславу Грозному, який робить все від себе можливе, щоб закарпатський колектив піднявся хоча б на один щабель догори в плані якості гри. Невирішених завдань ще багато, але й без позитивних зрушень не обходиться. До прикладу, ужгородці виходили на матч проти "Волині" із приємною "сухою" серією за спиною. В трьох попередніх поєдинках "говерляни" не пропускали – повторивши, таким чином, своє досягнення сезону 2004/05. Хоча, самого наставника перед матчем більше хвилювало невміння його підопічних холоднокровно завершувати атаки: однієї тільки надійності в захисті було б мало для того, щоб вперше в історії у Луцьку перемогти "Волинь" на елітному рівні українського футболу.

"Волинь", гравці якої під час паузи знайомились із всіма особливостями хлібопекарської справи, не мала права сьогодні грати байдуже. "Хлопці, погляньте, як віддаються ці люди своїй праці- у нас з вами має бути багато спільного, адже і на футбольному полі не можна лінуватись, сачкувати чи помилятися" – у цих словах весь Віталій Володимирович і всі його принципи. Все може Кварцяний стерпіти і пережити, окрім байдужості.

Наставник лучан довірився сьогодні перевіреним кадрам. З несподіванок – з натяжкою – можна відзначити хіба що вихід у воротах Сергія Літовченка, а також на лівому фланзі півзахисту – Віталія Гошкодері. Останній, разом із Мішелем Бабатунде та Флоріаном Матейєм, допомагав нападнику Шумахеру. Ігор Скоба та Ерік Матуку працювали на захист, який тримався на плечах Сергія Сімініна, Ванче Шикова, Яна Масло та Гал Шіша.

В основному складі "Говерли" не знайшлось місця не забивному, але корисному для команди нападнику Ле Таллеку. Місце француза зайняв Маріус Нікулає. Ще одна несподіванка – вихід зі старту Віталія Балашова, в той час як Володимир Лисенко залишився на лаві запасних. На атаку також працювали Віталій Буяльський та Душан Савіч. Сотіріос Балафас і Резван Кочіш закривали опорну зону, Олександр Надь захищав ворота, а Володимир Єзерський, Віталій Лисицький (в центрі), Сергій Люлька (справа) і Леандро (зліва) діяли в обороні.

Роботи в захисників обох команд у першому таймі було небагато. Колективи, в першу чергу, оглядались на власні тили, а вже потім зазирали на чужі. "Волинь" активніше почала, і хвилини десь з 15-ої стало точно зрозуміло, що "Говерла" шукатиме щастя на контратаках, а лучани, відповідно, свій наступ будуватимуть позиційно. І не сказати, що гра втрачала динамізм через боротьбу чи в'язкість – не втрачала, бо цього динамізму, в принципі, взагалі не було. Гойдалки були в центрі поля – перевага почергово переходила то до одних, то до інших. Але перевага, яка нічого не давала її володарю.

Нарешті, порушити спокій учасникам матчу вдалось на 17-ій хвилині. Це господарі організували швидкий випад, в результаті якого Бабатунде з центру віддав лівіше на Гошкодерю- Віталій пройшов трохи вперед і з гострого кута намагався пробити повз Надя – Олександр не дозволив пошити себе в дурні. Трохи веселіше стало – "Волинь" продовжувала кружляти навколо штрафного майданчику суперника, час від часу прориваючись і до його воріт. Тепер уже близьким до успіху був Шумахер, який після подачі від кутового прапорця Матейя виграв позицію і цілив у дальній кут воріт Надя – от тільки неточно вийшло.

Втім, всього цього Віталію Кварцяному було мало...- Наставник емоційно підказував щось своїм підопічним із технічної зони, а коли все набридло, вдався до традиційного для себе ходу – заміни. Ігоря Скобу замінив Тимур Парцванія, але, це гри "Волині" не підсилило абсолютно. Навпаки, лучани перед перервою ледь не пропустили...- Душан Савіч, який в минулому сезоні "Говерлі" забив двічі, тепер втратив чудову нагоду засмутити уже "Волинь". Македонець прийняв м'яча після пасу з глибини, але програв дуель Сергію Літовченку. А через кілька хвилин Душан знову перемудрив: після контратаки "три в три" македонець і сам не пробив, і пас на партнера зручний не видав.

Другий тайм почався з того, чим, власне, закінчився перший – з моменту "Говерли". Моменту вбивчого, до якого тепер вже Душан Савіч був причетний тільки опосередковано. Все зробили Леандро та Люлька: перший - навісив, другий – пробив: м'яч "облизнув" стійку і пішов за лицеву лінію.

Для Сергія, до слова, то був один з останніх моментів у сьогоднішньому матчі. Захисник на 50-ій хвилині невдало "приземлився" і попросив заміни. Орос, таким чином, з'-явився на полі через форс-мажор, а от Лисенко – через задум. Володимир змінив Балашова і повинен був додати "Говерлі" агресії попереду. Втім, входити в таку гру – і за такої погоди (другий тайм проходив під акомпанемент рясного осіннього дощу) – справа непроста. Особливо не підсилив корективами гру своєї команди і Віталій Кварцяний: хіба що Задерецький, як завжди, вдало увійшов в боротьбу.

Дмитро загострював, але не в нього був ідеальний шанс для взяття воріт Олександра Надя. Чудову нагоду впустив Мішель Бабатунде, коли після подачі Гошкодері зі штрафного і паніки ужгородських захисників, поцілив у стійку.

"Волинь" кінцівку матчу проводила активно, але не раціонально. Можна сказати, нерозумно. Однієї активності – при розладі у лініях і побудові грі, при недостатній концентрації – було замало. "Говерла" трималась досить впевнено, але про перемогу мріяла доволі стримано. Напевно, по такій грі нічийний результат був би, дійсно, справедливим, але, але...- Ужгородці були налаштованими рушити закоренілість.

Кочіш на 82-ій хвилині дуже швидко розігнав атаку, знайшовши продовження у вигляді пасу на Нікулає. Румун пробити не зумів, але своєю активністю спричинив паніку у володіннях Літовченка. Лучани розгубились і втратили "старого знайомого" – Душана Савіча. Македонець холоднокровно - другим темпом – увігнав м'яча в сітку воріт "Волині". Нападник не святкував гол, ззовні тримався спокійним, але в глибині душі, напевно, безмежно радів. За всі ті невикористані нагоди і в цьому поєдинку, і в попередніх, Савіч реабілітувався одним точним ударом, який приніс "Говерлі" історичну, першу елітну перемогу над "Волинню" у Луцьку. А "суха" серія, яка тепер досягнула для ужгородців небачених раніше розмірів, вже була другорядним. Головне і центральне – три очки. Господарі активно кинулись відігруватись – Бабатунде ледь не відновив паритет, але потім лучан вибачив Іканде, який не переграв Літовченка – все залишилось на своїх місцях.

Все це стає вже фірмовим почерком закарпатців. В першу чергу, вдалось навести лад у захисті, від якого впевненість передається й іншим лініям. За рахунок швидких флангів "Говерла" намагається розганяти контратаки, в яких, попри, низьку реалізацію, і знаходять свій шанс ужгородці...- Так було в матчі проти "Іллічівця", так сталось і сьогодні. Після фінального свистка футбольний Луцьк спостерігав за святкуванням закарпатців.