###Стрий і Шепетівка, або Кому насправді забивав Леоненко ###
Натхненником цього матеріалу статистичного спрямування став нападник «Дніпра» і збірної України Євген Селезньов. То він після попереднього матчу дніпрян проти «Олександрії» відповів у розмові з журналістом телеканалу "Футбол" Володимиром Крамаром на присвячену йому Леоненком в інтерв'ю нашому виданню репліку: «Є такий хлопець – Вітя Леоненко, який говорить, що я забиваю погані, а він забивав красені. Ну я ж не винен, що я не грав проти «Темпа» з Шепетівки, «Скали» Стрий, у мене не було тих команд, яким він забивав. Ну так вийшло!»
Розтяжка на трибунах київського Республіканського стадіону під час матчу Ліги чемпіонів-1994/1995 «Динамо» - «Парі Сен-Жермен»
Взагалі, з Євгеном можна було б посперечатися. Скажімо, на предмет того, чи була «Скала» з Василем Кардашем, Богданом Стронцицьким, Володимиром Ковалюком, Андрієм Покладком і Романом Гнатівим у складі набагато слабшою за нинішню «Олександрію». Про шепетівський «Темп», за який у середині 90-х виступало півзбірної Грузії, легендарні білоруси Кондратьєв і Гомонов, чотири гравці «Металіста» ще совєцького зразка годі й говорити. Ось колективи калібру нинішніх «Чорноморця», запорізького «Металурга», «Олімпіка», «Говерли», дніпродзерджинської «Сталі» у ті часи, коли виступав Леоненко, в українській еліті справді відшукати було непросто. Зрештою, ніхто ж не заважав Селезньову забити, скажімо, любительським «Балканам» у недавньому матчі Кубка України.
Читайте також - Голос із моря. 105 голів Євгена Селезньова в деталях
Хоча досить. Такі порівняння – недоречні й безпредметні. Найліпшу характеристику різним часам і епохам дав в інтерв'ю щотижневику «Футбол» у 1992 році після хет-трика у ворота воронезького «Факелу» в чемпіонаті Росії сам ще 22-річний Леоненко. Тоді журналіст Павло Альошин запитав Віктора, наскільки простіше йому стало в боротьбі з оборонцями суперників, які виступали у першій союзній лізі у порівнянні з вищим дивізіоном останньої першості СССР.
«Легше не стало, - відповів тодішній московський динамівець. – Оборонці в наших нинішніх суперників не такі грамотії в футболі, як, скажімо, у торішніх київського чи мінського «Динамо». Прогалини свої вони компенсують люттю. Лише встигай ноги прибирати. Трохи забарився і за суперниками не заржавіє. До такої «опіки» ще звикнути треба».
А на цьому архівному відео можна переглянути, як Леоненко зробив «покер» у матчі останнього чемпіонату СССР між московськими «Динамо» і «Локомотивом». Вінчає уривок присвяченого цьому поєдинкові сюжету із щотижневої програми «Футбольное обозрение» флеш-інтерв'ю юного бомбардира метрові коментаторського цеху Володимирові Перетуріну.
У вищих лігах чемпіонатів СССР, Росії та України, в поєдинках єврокубків і у складі нашої національної збірної Леоненко забив 108 голів. Ще 39 Віктор провів у перших дивізіонах союзної й української першостей. Втім, у цьому статистичному дослідженні згадуємо лише голи, забиті на елітному рівні. Додамо, що в Селезньова таких 140. При цьому серед асистентів Євгена Олександровича є лише один автор гольової передачі Вікторові Євгеновичу. Прізвище його – Сергій Закарлюка. Саме під час матчу пам'яті Сергія між Леоненком і Селезньовим, як відомо, й пробігла чорна кішка.
Зазначу, що визначення Леоненкових асистентів виявилося справою найклопітнішою. Відео матчів тих часів залишилося обмаль, а звіти у пресі не зберегли детальних описів майже половини забитих Віктором м'ячів. Через те статистику асистентів можна вважати умовною. Але уникати тих відомостей, які вдалося зібрати, теж було б неправильно. Тому інформацію, якою володію, наразі й оприлюднюю. А висновки стосовно бомбардирських задатків Леоненка й сили суперників. яким він забивав робіть самі.
Голи Леоненка за сезонами
Ювілейні голи Леоненка
