Про це та інше журналістові Football.ua розповів учасник цієї зустрічі, генеральний директор Говерли Іван Шіц..

"ОСНОВНЕ ПИТАННЯ НАРАДИ – ВИЗНАЧИТИСЯ, ЯК ПОЧАТИ СЕЗОН 2015/2016, З КИМ ЙОГО ПОЧАТИ, В ЯКОМУ ФОРМАТІ"

- Насамперед: хто був ініціатором зустрічі?

- Ініціатором була Федерація футболу України (честь їй і хвала за це), гадаю, спільно з Прем'єр-лігою. Проте якщо говорити конкретно, то це ініціатива одного зі старих-нових керівників Федерації Олександра Бандурка – першого віце-президента ФФУ.

- Тобто Говерла дізналася про запрошення на зустріч саме з Федерації?

- Так.

- Прем'єр-лізі перманентно не вдавалося зібрати президентів клубів для виборів президента організації. Чи складно було зібрати всіх керівників клубів нижчого рангу?

- Ви маєте розуміти, ким є директори клубів, судячи по Говерлі чи по тих же Карпатах – коли на повістці дня стоїть питання про футбол, я сумніваюся, що хтось відмовився б приїхати. Думаю, Федерації вдалося зібрати нас без зайвих зусиль. Присутніми були представники всіх клубів, за винятком Іллічівця. Але про причини відсутності представника маріупольського клуба присутнім нічого не говорили.

- Чому зустріч була проведена у форматі неофіційної та без запрошення журналістів?

- Все, що пишуть у ЗМІ про неофіційний статус цієї зустрічі – неправда. Вона планувалася бути офіційною від самого початку, коли всі клуби отримали, знову ж таки, офіційні листи, і, зрештою, зустріч такою й була. Йшлося, між іншим, про майбутнє українського футболу, вирішувалися насущні питання співпраці клубів із Федерацією футболу та Прем'єр-лігою.

- Чому вирішили обійтися без роботи журналістів на цьому заході?

- Питання не до мене, оскільки ні я, ні клуб Говерла не були ініціаторами зустрічі.

- Як довго тривала розмова керівників клубів?

- Ми працювали впродовж двох-двох із половиною годин. Певні питання розглядалися раніше, але сама робоча нарада офіційно стартувала об 11-ій годині, а завершилася після першої по обіді.

- Які питання розглядалися?

- Як такої, повістки дня не було, проте відразу скажу, що настільки продуктивно ми не працювали вже давно. Піднімалися всі питання, що цікавили клуби. Знаючи політичну, економічну й соціальну ситуацію в країні, головне завдання перед клубами, Федерацією футболу та Прем'єр-лігою – визначитися, як почати сезон 2015/2016, з ким його почати, в якому форматі...- Це було основне питання наради. І найголовніше для нас, за результатами обговорення – принаймні зберегти чинний формат чемпіонату з чотирнадцятьма учасниками, не порушуючи при цьому регламент, фінансові критерії, адже незабаром атестація клубів на новий сезон, а за нинішньої ситуації пройти її змогли б далеко не всі.

По суті, йшлося про збереження всього українського футболу. Всі ж розуміють, що вершина його піраміди – це збірна та Прем'єр-ліга, це – особи, котрі фінансують клуби, тобто 9-10 людей, які утримують весь український футбол. Так само всі ми розуміємо, що фундамент – це дитячий футбол, про нього ми пам'ятаємо, але сьогодні ситуація така, що говорити маємо про те, як зберегти існування клубів найвищого ешелону. А лише потім думати про все інше.

- Тобто, головна тема для обговорення – фінансові проблеми клубів, великі борги багатьох із них, а також те, що з цим усім робити?

- Так, і плюс – ставлення Палати по вирішенню спорів, Контрольно-дисциплінарного комітету до клубних проблем, що існують, а клубів – до цих органів.

"ДУЖЕ ПО-БАГАТОМУ ТА ПО-КРУТОМУ ЖИВУТЬ НАШІ СУДДІ, А КЛУБИ У ЦЕЙ ЧАС ВМИРАЮТЬ"

- А окрім, власне, представників клубів, керівники КДК та Палати також були присутні?

- Звісно. Відзначу також, що вся розмова велася протокольно, думки та побажання кожного із клубів були записані. Далі в клуби будуть вислані офіційні листи за підсумками зустрічі, директори та заступники президентів повинні будуть надати всю інформацію засновникам клубів. Далі планується затвердження всіх змін на Виконкомі ФФУ. Після цього Федерація повинна докласти всіх зусиль, аби донести всю інформацію про майбутні зміни до УЄФА. Насамперед, ідеться про фінансове навантаження клубів, аби не було таких моментів, як із Карпатами, коли з команди регулярно знімали очки. Це неправильно. Команди ці очки заробляють, а далі – хтось десь недопрацював, хтось когось недолюблює – і починаються ось такі санкції. Але ж ми, клуби, — одна сім'я, і повинні боротися за кожне очко кожного з клубів.

- Колеги легко доходили згоди у всіх питаннях чи були суперечки?

- Звичайно, були гострі суперечки, як без них? Всі клуби були однозначними в тому, що потрібно щось змінювати в такому органі правосуддя, як Палата по вирішенню спорів, це однозначно. Палата повинна ставитися однаково як до футболістів, так і до клубів, тому що вона регулярно виносить рішення винятково на користь футболістів. Досі було так: у Палату приходив Іванов, Петров чи Сидоров, за сумою в умовних двісті тисяч, а біля цього футболіста – ще купа агентів, посередників, юристів, організацій, котрі також хочуть заробити. Клуби, котрих це болить, у тому числі Говерла, говорили про це з проханням ставитися лояльніше до клубів. Так, у нас є біда – ми підписували контракти, а потім думали. Зізнаюся, становище клубів нині дуже складне, зважаючи на контракти футболістів, де, зокрема, прописані енні суми в доларах. І ми будемо робити в подальшому все, аби цих боргів не було. А ось найбільше суперечок було, мабуть, щодо КДК.

- Чому?

- Ситуація така: ми не можемо кидати камінь у цей орган, оскільки всі його рішення базувалися на чинному регламенті та статуті. А цей самий регламент ми самі й створюємо. Буде регламент нового чемпіонату з поправками – буде зовсім інша розмова. Тому ми домовилися, що клуби мають запропонувати, які зміни потрібно внести у всі існуючі регламентні документи. Я можу навести приклад проблеми, вирішення якої не міг добитися впродовж п'яти років. Річ у тім, що певні регламентуючі норми у футболі не відповідають нормам українського законодавства. Так само певні рішення Палати по вирішенню спорів неодноразово суперечили українському законодавству. І це – нонсенс. До прикладу, була ситуація, коли з нашого клубу працівник звільнився за власним бажанням і це де-юре зафіксовано. А Палата по вирішенню спорів згодом винесла рішення, що цей працівник пішов із Говерли за згодою сторін.

І це – пряме порушення норм українського законодавства. Ще я не розумію такого: при підписанні контракту з легіонером клуб платить за нього так зване "мито" – грошову компенсацію у Федерацію футболу України за підписання контракту саме з легіонером. Але при кожному майбутньому його переході – ми так само чомусь повинні платити за це такі ж кошти. Чому? Власне, щодо всіх цих нюансів, а також тому, що робити з вирішенням проблеми, й виникало чимало суперечок.

- Вирішення внутрішньоукраїнських проблем неможливе в обхід УЄФА та її вимог і норм.

- Ми розуміємо, що клуби живуть за правилами УЄФА. В статуті цієї організації чітко сказано, що клуби повинні виконувати всі її статутні норми. Не хочеш – немає чому туди лізти. Але є маса речей, які потрібно переглянути в новому регламенті майбутнього чемпіонату, а Федерація має просто узгодити все з УЄФА.

- Що ще в нинішніх реаліях нашого футболу особисто вас, як представника одного з клубів, не влаштовує насамперед?

- Дуже по-багатому та по-крутому живуть наші судді, а клуби у цей час вмирають. Умовно кажучи, якщо футболіст їсть за добу на 120 гривень, то на арбітра ми чомусь витрачаємо 200 гривень. Ясна річ, це образно, бо суми витрат на арбітрів значно більші...- Я вважаю, що це неправильно. Далі: була ситуація, коли відкрито під час засідання виступив я і Сергій Палкін, а Дедишин при цьому нас підтримав (зверніть увагу, що йдеться про три полюси нашого футболу: Шахтар, Карпати і Говерлу, але вони дійшли згоди у цьому питанні): чому представників наших українських клубів немає у Виконкомі ФФУ – органі, котрий вирішує основні питання розвиту всього нашого футболу.

І ще – річ, котру сьогодні визнають уже, мабуть, всі: для чого було переносити 18-ий тур перед матчами збірних, коли клуби на три тижні залишилися без футболу? У Європі грали всі, а відпочивали тільки в Україні. Що дало це збірній? Нічого. Більше того, і в клубах, і в збірних детально знають про функціональний стан кожного з футболістів, і ось вам приклад: у вівторок Коноплянка грає за збірну проти Латвії, а наступного дня – за Дніпро проти Чорноморця. І жодних проблем. А клуби через цю паузу мусили три тижні жити без офіційних матчів. Та ми не знали, куди подіти гравців весь цей час! І це не дрібниця, як може здатися. Потрібно докорінно змінювати підхід до вирішення таких питань і йти насамперед назустріч клубам.

- Ви сказали, що арбітри живуть надто вже круто. Тобто потрібно мінімалізувати витрати на суддів? Як це зробити?

- Розумієте, не мені, звичайно, судити, кому і як жити – Україна – вільна, соборна держава, тож живіть хто як хоче. Проте! Простий приклад – перед початком весняної частини чемпіонату везти арбітрів на збори у Туреччину, вважаю, було нерентабельно. Для чого ці 15 днів, за які були витрачені величезні кошти? У арбітрів що, зір покращиться після поїздки в Туреччину? Ось вам простий приклад великої економії.

"ФЕДЕРАЦІЯ ФУТБОЛУ СПІЛЬНО З ПРЕМ'ЄР-ЛІГОЮ ЗБИРАЄТЬСЯ ЗІБРАТИ ЗАСНОВНИКІВ КЛУБІВ. ТОЖ НАДАЛІ ВСЕ ВИРІШУВАТИМЕТЬСЯ НА ЩЕ СЕРЙОЗНІШОМУ РІВНІ"

- Щодо Палати з вирішення спорів: у клубів є претензії до порядності працівників цього футбольного органу в її попередньому складі?

- Такі питання некоректно висвітлювати в пресі. Ви ж бачите, що відбувається у нашій державі буквально скрізь і всюди...- Я не хотів би коментувати цю тему. Проте скажу, що є працівники, котрі заслуговують на схвальні відгуки. Я, наприклад, впевнений, що у новому складі Палати має залишитися Юлія Гречко. Це спеціаліст, котрий працює у футболі більше 15 років. Це юрист з великої літери, котрий скрупульозно ставиться до вирішення всіх питань. Таких людей мало, тому я сподіваюся, що буде перегляд складу працівників Палати з вирішення спорів, але наразі, на жаль, пані Гречко поза складом Палати.

- Тема зарплат футболістів обговорювалася?

- Ми не можемо встановлювати мінімальну чи максимальну зарплату в лізі. Кожен платить по своїх можливостях і відповідно до завдань та рівня гравців. Це навіть не обговорюється.

- Які рішення з категорії тих, що можуть суттєво змінити наш футбол, були ухвалені офіційно?

- Перше і найважливіше – зробити все можливе, щоб зберегти нинішній формат для проведення наступного чемпіонату. Друге – зменшити фінансовий тиск на клуби і дати їм дозвіл вирішити проблемні внутрішні питання по фінансовим критеріям (виплата боргів перед працівниками) пізніше, аніж 31 березня, адже попередньо саме ця дата була остаточною, після чого клуби з проблемами (а їх більшість) просто не отримали б атестат на наступний сезон. Вирішено, що ФФУ повинна просити в УЄФА про певні пом'якшення критеріїв для українських клубів, у зв'язку з ситуацією в країні. При цьому, це стосується клубів, котрі не грають у турнірах УЄФА – маленьким клубам треба дати вдихнути повітря на повні груди й дати час на вирішення проблем. Було ще чимало рішень, які всі будуть протокольно оброблені й надіслані клубам. Робоча група Федерація наразі якраз обробляє всі клубні пропозиції та зауваження.

- Чи були на зібранні представники клубів, котрі прямо заявили про можливість припинення існування клуба, в котрому вони працюють?

- Ні. Річ у тім, що люди нашого рангу юридично не мають права говорити про такі речі, оскільки ми не є засновниками клубів. Зрештою, ви уявляєте, щоб така людина, як Кварцяний, сказала, що футболу в Луцьку з нового сезону не буде? Повірте, в нашому футболі дуже багато людей, котрі боротимуться до останнього. І футбол буде. Але ми не знаємо, в якому розрізі. Не дай Бог ми зараз залишимо закарпатський, львівський, волинський краї без професіонального футболу на рік – усе, ми завтра будем "там": Хмельницький, Херсон, Вінниця, Рівне, Житомир, Івано-Франківськ...- Там усе пропало. На Закарпатті кожна друга дитина чоловічої статі народжується з бажанням грати у футбол. Тут створені всі умови для його розвитку та заняттям впродовж круглого календарного року – цьому сприяє погода.

Потрібні кошти, але одна людина, котра нині фінансує Говерлу, не може тягнути все на собі – у нього є свої проблеми. В Україні немає жодної програми розвитку футболу. Усе зав'язано лише на 9-10 людях, котрі утримують всі клуби. А тепер подумайте, що буде з нашим футболом і збірною, якщо цих десяти людей не стане, або вони перестануть займатися клубами? Скажімо, за рахунок чого існує Іллічівець? Лише завдяки тому, що є одна людина, котрій, на жаль, уже 80 років. Я можу відкрито сказати – якщо не буде цієї людини, то не буде там і клуба.

- Ви, як один із керівників клуба Прем'єр-ліги, задоволені результатами проведеної зустрічі?

- Я повернувся додому, як на крилах, сповістив про результати зустрічі президента клуба і взявся за роботу. Є надія, бо я, як ніколи, дуже задоволений цією зустріччю.

- Які подальші кроки передбачені для врегулювання проблем українського футболу?

- Окрім уже сказаного, знаю, що Федерація футболу спільно з Прем'єр-лігою збирається зібрати засновників клубів. Тож надалі все вирішуватиметься на ще серйознішому рівні.

Анатолій Волков, Football.ua