###Михайло Кополовець - велике інтервю з екс-гравцем Карпат та Говерли ###
Михайло Кополовець – унікальна персона. Протягом своєї кар'-єри він роздав сотні інтерв'-ю та коментарів. І рідко які слова Михайла залишали футбольну громадськість байдужою.
Планувати розмову з ним, готуючи запитання заздалегідь, потрібно, але не варто сподіватися, що все йтиме завчасно визначеним руслом. Михайло Кополовець не боїться говорити. З нього не потрібно витягувати слів. Тому потрібно бути готовим до різких поворотів. І потрібно вміти слухати...-
- Рік тому ви казали, що Європа в плані життя – не для вас. Щось змінилося з того часу?
- Нічого не змінилося. Мені комфортно вдома. Я така людина. Я можу поїхати в Європу відпочивати, але щоб жити...- У мене є досвід. Думка не змінилася, бо якби змінилася – я б поїхав туди. В мене є пропозиції, є можливості виїхати. Але хочеться бути вдома. Я уже наїздився.
Візьмемо до прикладу Артема Федецького. У нього були варіанти з Італією, Туреччиною, але він вже немолодий, тому хочеться додому, біля батьків. Молоді хлопці на кшталт Коноплянки ще пробують зачепитися. А мені вже 33, Федецькому – 32. В такі роки не дуже хочеться їздити. Коли тобі 25 – тоді інші думки. Тоді хочеться чогось добитися, тоді чіпляєшся за шанси. І це правильно. Треба їздити. Молодість для того й дана, аби ти дізнавався щось нове, пробував щось.
У 25 років в Ужгороді я б не сидів. Та, в принципі, я й не сидів тут. У Європі більше грошей. І там цікавіше. Наш чемпіонат, при всій повазі, – не цікавий взагалі. Можливо, з часом все зміниться, але на даний момент – саме так. Що таке чемпіонат? Чемпіонат складається з футболістів, які в ньому грають. А коли футболістів немає, то рівень чемпіонату знижується. От і все.
Зараз всі якісні футболісти пішли. На чому тримався, до прикладу, рівень "Металіста" харківського? Були шість-сім бразильських футболістів, які й формували цей рівень. Те ж саме – "Шахтар", якому вдалося зберегти склад. А "Динамо"? Там дуже мало креативних гравців. Тому вони так і грають. Я це вже неодноразово говорив...-
- Нещодавно ви з критикою "пройшлися" по деяких "динамівцях" (Гармаш, Сидорчук), а потім команда безвольно поступилася у Швейцарії і вилетіла від "Янг Бойзу"...-
- Я не люблю "парафінити" футболістів, бо я сам футболіст. Але про "Динамо" я вже говорив неодноразово. Я бачу, як вони себе поводять, як не хочуть ні з ким розмовляти, яка у них міміка облич при виході на поле. Ось – Кріштіану Роналду. Це людина, яка добилася всього. Але навіть він не має права так себе поводити. Адже є етика поведінки з журналістами, з вболівальниками. А вони отримують великі гроші, нічого в футболі не досягнули, а так себе поводять. І я вважаю, що це не футболісти рівня київського "Динамо". Тому я й сказав про них так.
Це карма. Футболісти роблять з себе незрозуміло кого. А хто такі футболісти? Футболісти – для вболівальників. Не буде вболівальників – ті футболісти нікому не будуть потрібними. Нехай пограють при пустих трибунах...- Я грав, я знаю, що це таке.
Хороші футболісти пішли, а ті, які прийшли – не відповідають рівню. Як і молодь. Циганков – хороший гравець, але йому потрібен час. На даний момент, вважаю, боротися з "Шахтарем" – без шансів для "Динамо". З приходом Мбокані, звісно, цих шансів побільшало, але таких футболістів як він і Ярмоленко повинно бути п'-ять-шість. Бо "Динамо" – це ж бренд.
- Ви дуже критично ставитеся до українських гравців "Динамо". Але ж ці футболісти формують кістяк збірної. Вважаєте, Андрій Шевченко вчиняє неправильно? Вважаєте, що його призначення на цю посаду було поспішним рішенням?
- Шевченко – комунікабельна людина. Це тренер з новими поглядами. Не дуже вірю в те, що він здобуде результат. Але з іншого боку, а кого було призначати? Він молодий, йому треба дати час. Чемпіонат, який відбудеться у Росії, потрібно пропускати. Навіщо туди виходити? На один-два матчі? Немає сенсу. Хоча було б непогано, якби у Москві звучав гімн України. Проте у нас немає зараз ні гри, ні якості футболістів. Потрібен час, аби нова генерація футболістів зміцнішала.
На мій погляд, потрібно викликати таких людей як Федецький. Він би зі своїм досвідом як мінімум не завадив.
Збірна України намагається грати у технічний футбол? Але для технічного футболу потрібні технічні футболісти. А Бутко, Гармаш, до прикладу, не можуть грати в технічний футбол. Вони можуть бути заточеними на відбір, на боротьбу, але техніка...- Вони ж надивилися "Барселони". Звісно, це еталон. Але для такого футболу потрібні відповідні футболісти. Тому ми повинні боротися – ось і все.
- Чого чекаєте від вересневих матчів збірної? Вас взагалі зачіпає доля збірної України?
- Останнім часом я перейшов на бокс. Слідкую, наприклад, за Ломанченком. Там серйозні спортсмени, які прославляють нашу країну. Збірна України...- Ми граємо, то й граємо. Футболісти, які там є, зробили чимало для того, аби люди самі від них відвернулися. Багато факторів є. Багатьом людям це просто нецікаво. І я відношуся до цієї ж когорти.
Коли були такі як Федецький – там рвали жили. А зараз вони виходять на поле з такою мімікою, ніби зібралися просто пограти у футбол, забуваючи, що за спиною – сорок мільйонів людей. Вони не розуміють, що це особлива команда. Таке відчуття, що більшість з них хоче якнайшвидше піти з поля. Тому я як вболівальник ставлюся до цього холодно. Я навіть не знаю, з ким і коли вони грають. Мені байдуже.
А остання крапля – це відсутність у збірній Артема Федецького. Якби він був там...- На мій погляд, Шевченко зробив помилку, відмовившись від послуг Артема.
- Ви ще сподіваєтеся отримати запрошення від команди більш високого рівня, аніж "Минай"? Чи, можливо, свідомо налаштували себе на те, що кар'-єра найближчим часом завершиться?
- Будь-який футболіст чекає пропозицій. Буде пропозиція – розгляну. Якщо влаштує мене – прийму. Але треба добряче все зважити. Я у футбол уже награвся. Мене у футболі цікавлять гроші. І якщо вам скажуть, що когось цікавить суто футбол, а не гроші – це блеф. Футбол – це важка праця. Кожен день тренування. На цій спеці. Тому умови повинні бути хорошими.
Якби я дуже загорівся, то зміг би сам знайти собі команду. Але зараз немає тих фінансів, які б мене влаштували. У нас будується команда. Є амбіції в молодих керівників. Вони хочуть, аби ФК "Минай" грав у Другій, Першій лігах. Я потрібен цій команді. Ми можемо чогось добитися. Я би хотів цього. Але якщо будуть якісь варіанти...- Ось Федецький повернувся, Голодюк там, Худоб'-як...- Заманливо...-
- З ваших слів так розумію, що вас тягне до "Карпат"?
- Зрозуміло, що це рідна команда. Але поки не було там Федецького, так сильно до "Карпат" не тягнуло. Зараз же там є Артем. Це ніби старі добрі часи. Я думаю, я б там точно не завадив. Там багато молоді. Дух, енергія Федецького додадуть свого. А якби і я туди повернувся – було б ще цікавіше.
Я коли приїхав з Німеччини, своїх резюме нікому не розсилав, не рвався нікуди. Але бажання, здоров'-я ще, дякувати Богові, є. Тому зачекаємо. А час – покаже.
- Пік вашої кар'-єри – це виступи у "Карпатах". Вважаєте, що витиснули максимум, чи могли ще щось дати команді?
- Завжди здається, що десь ти недопрацював, що міг більше. Але це футбол. Напевно, кожен футболіст думає, що міг би зробити більше. Я теж так думаю. Але добре що й так чогось добився. А шкодувати не варто. В "Карпатах" важко було психологічно. Вболівальники дуже вимогливі. Але репресій, заслань не було. Якщо ти старався, робив свою роботу якісно – ніхто тебе не чіпав. Так, як і у всіх командах, з поправкою на те, що це Львів. Зрозуміло, що за поразки по голові ніхто не гладив.
Деякі футболісти, приїжджаючи до Львова, не розуміють, до якої команди і до якого міста потрапили. Зараз розгубився той дух. Легіонерів же не цікавить історія, традиції команди. Вони приїхали за грошима. Це нормально, але по грі є претензії. Можливо, Артем Федецький трохи поліпшить ситуацію.
Ну от "Карпати" запросили іспанців, набрали футболістів, а результату немає. А при такому тренері як, до прикладу, Кушлик був би як мінімум стальний характер. І фізична форма. Моя найліпша форма була саме при ньому. Він нас ганяв, тренування були важкими, але на полі я себе відчував наче риба у воді. Я не втомлювався, міг дев'-яносто хвилин бігати.
Теперішні ж тренери ставляться до підопічних більш лояльно, шкодують їх. Раніше ж ніхто нікого не шкодував. Ми починали день з десяти кілометрів кросу, а зараз всім подавай лише м'-яч. Бігати не хочуть.
А український чемпіонат – це боротьба. Це потужна боротьба один з одним. Технічно грає "Шахтар", технічно грав "Металіст". А вже навіть "Динамо" технічно не грає, не говорячи про інших. Тут йде боротьба. Тому, логічно, нам потрібно демонструвати фізичну готовність для цієї боротьби. А фізичну форму найліпше вміють забезпечувати такі тренери як Кушлик. Я вважаю, він був би не гіршим, аніж ті іспанці. Команда як мінімум була б фізично потужною і не поступалася б нікому. А результат забезпечували б футболісти з певним класом.
Петро Іванович багато чому мене навчив. Я отримав поштовх. Я був фізично підготовленим, а клас потихеньку приходив. Кушлик побудував фундамент, який дав змогу потім перейти до "Карпат".
- Зрозуміло. Під час каденції у "Карпатах" багато говорили про суддів. Вас реально засуджували, чи то були емоції? І яке суддівство на тому рівні, на якому зараз перебуває ваша команда?
- Можуть бути деякі матчі з дивним суддівством, але критикувати і говорити, що хтось когось вбивав, я не можу. Такого немає. Наша команда в чемпіонаті області має зараз таких футболістів, що ми не повинні скаржитися на суддівство.
В чемпіонаті ж України – інша справа, тоді були погані люди. Коли суддя міг отримати сто тисяч за гру, у нього зривало дах. Думаєте, вони не вміють судити? Вміють. Просто їм це не потрібно. Вони від Федерації отримують приблизно по двадцять тисяч за гру, а тут – сто тисяч доларів. Вони вже дуже сильно знахабніли, вийшли за буйки, відбувалося безладдя.
Втрачався спортивний інтерес. Незалежно від того, як ти грав. І це безладдя породили самі президенти. Адже вони стимулюють арбітрів. Хоча повинні зібратися усі разом і домовитися, що суддям ніхто не платить.
- Але ж за руку ніхто нікого не спіймав...-
- Не спіймав, але звідки у суддів по чотирнадцять квартир, будинки? Є ж відкрита інформація в Інтернеті. За руку ніхто нікого не спіймає. Він судить, наприклад, у Луганську чи Донецьку, а гроші візьме в Закарпатті якийсь його товариш. Але ж ми все розуміємо. І тоді були такі роздуті суми – по 50-100 тисяч за гру.
У нас, у українців, такий менталітет – ми не можемо чесно. "Карпати" ніколи не платили суддям. "Дніпро" ніколи не платив. Але багато інших команд платили. І від них нереально було виграти.
- "Закарпаття". Ви грали за цю команду, вона для вас не чужа. Закарпаття – ваша мала батьківщина...-
- Я думав, що затримаюся тут набагато довше. Але це виявився перевалочний пункт – і не з моєї вини. "Говерла" – це тимчасовий проект, тимчасова "дурилівка". Футболом серйозно тут ніхто не займався. Був дядько, який давав гроші і наводив гамір. Але серйозного відношення не було. Гроші розкрадалися, зарплатні не платили, гроші йшли не за призначенням.
Люди по десять місяців не отримували зарплатні. Це до крику боляче. Але у моєму серці "Говерла" залишила мінімальний слід. Я тут виріс, раніше тут була самодостатня команда, а та, яка виступала в Прем'-єр-Лізі в останні п'-ять-сім років – це була "дурилівка" і перевалочний пункт для багатьох футболістів.
Футбол для власника не був навіть хобі. В когось є коні, в когось є картини, а в когось була футбольна команда. Вони так до цього ставилися. Хоча футбол – це живі, творчі люди. Про що може бути мова, якщо люди не отримували обіцяного? Їх постійно "кидали"...- Ужгород – це місто, яке не може мати команди Прем'-єр-Ліги. Чому? Бо для команди Прем'-єр-Ліги потрібне серйозне капіталовкладення. А у нас немає ні промисловості, ні заводів. Тут може бути команда Першої ліги – вона не потребує багато фінансів. Але сюди не треба приводити орендованих, хай будуть свої футболісти. Нехай Перша ліга – але тут гратимуть свої, на яких приходитимуть дивитися батьки, близькі, рідні. А раніше сюди їхали для "обкатки". Кому це цікаво?
Грозний приїхав і кричав на все горло, що будуть грати закарпатські футболісти. А хто при ньому заграв? Це звичайні гастролери, які приїхали заробляти гроші. Чи ви думаєте, він тут без грошей працював? Він отримав усю свою зарплатню.
- Німецький етап кар'-єри згадуєте з теплотою?
- Там був потужний, силовий футбол. Щось схоже з тим, що відбувається у нас. В кожній команді є по один-два футболісти, які намагаються грати технічно. Але в цілому...- Німці добре підготовлені фізично. На зборах ми їхали з тренувальними речами у гори кататися на лижах. Це щось нове. Ви бачили колись команду, яка до матчів готується в горах на лижах? А в мене навіть фотографії є.
Від одноманіття втомлюєшся. А там було щось нове. Наші тренування проходили з цікавістю. Ви вибиралися на гору, потім спускалися. І так далі. Після цього ти відчував міць, яка допомагала в боротьбі.
- Ви – дуже зручна для медійників персона. Задумувалися про майбутнє футбольного телеексперта?
- В мене було вдосталь пропозицій. Але я не хочу. Потрапивши туди, ти повинен оцінювати, критикувати, а я не хочу цього робити заради грошей. У мене хороші стосунки з людьми, в мене є авторитет і репутація. Я сам футболіст і не люблю, коли на кісточки розбирають. Я критикую "Динамо", але вони цього заслуговують. Я завжди вболівав за "Динамо", це команда мого дитинства, але зараз там зовсім інші люди. Від мене не почуєш критики на адресу Луганська, Донецька, лише тих, хто заслуговує.
Нещодавно в Ужгороді зустрічався з Косовським. Поспілкувалися, зійшлися на думці, що тоді у людей був інший менталітет, тоді були інші цінності. А зараз – шалені контракти, тому вони літають у хмарах, а гри немає. Зірки.
Там будуть провокаційні питання, а я не хочу нікого ображати. Я можу точково сказати про те, про що мене запитають. Але не треба вважати, що я не думаю над своїми словами.
- Ви дали сотні інтерв'-ю та коментарів. Колись було таке, що реально ображалися на журналіста за якесь запитання чи через щось інше?
- Колись щось скажеш – а твої слова вирвуть з контексту. Воно ніби і не таке страшне, але коли вирване з контексту з гучним заголовком в Інтернеті, тоді сприймається по-іншому. Викривляються слова. Я не знаю конкретних прізвищ журналістів, але повинна бути солідарність. Підставляти футболістів не треба. Ви ж хочете, аби з вами спілкувалися? Я – відкрита людина. Але коли тебе підставляють...-
- В якій формі зараз перебуваєте?
- Немає оптимальних кондицій, бо була травма. Протягом трьох місяців не грав, бо мав перелом пальця. Не вистачає фізичних кондицій. Треба трохи часу. Але поступово – наберу, втягнуся.
Фото - ФК "Карпати", ФК "Минай", особистий архів Михайла Кополовця
