- Бачить, Боженько, все бачить. Ми не мали права сьогодні програвати, дуже серйозно настроювалися на гру. Перший тайм дуже здорово виглядали в командній грі й у швидкості, але упустили один момент і одержали необов'язковий гол. У перерві зробили перестановки - спочатку нічого не виходило, але вірив у хлопців до кінця, випустив третього гравця, щоб урятувати гру. Дякую футболістам, що все-таки вдалося додавити суперника.

Багато було штрафних, кутових, багато флангових передач. Все-таки наприкінці Рижий виручив, він же й повинен виручати адже він, Рижий, щасливий. Ми його як джокера й випустили. Це очко дуже дорого коштує, адже знаєте, у якій ситуації ми нині перебуваємо. Наступна гра в нас стане матчем смерті, 15 квітня ми приймаємо Чорноморець. Це буде вирішальна гра, у якій визначиться, хто гідний місця під сонцем.

Ще раз повторюся, Бог усе бачить. У Львові ми не повинні були програвати - на 93 хвилині після обрізки Ситника в центрі поля, а на лівому фланзі в нас була проблема, травма в Браїли.

Зараз, коли йшов на прес-конференцію Олега Кононова зустрів і сказав йому: Боженько, він усе бачить , він у відповідь - Я все розумію. Взагалі, жодних претензій. Хоча, напевно, прагнули перемоги, але це футбол.

- Результат гри начебто б закономірний, а як ви ставитеся до того, що на матч призначають суддю, який живе в місті, команда з якого є фактично головним вашим конкурентом?

- Ми й самі спочатку не зрозуміли. Але з моєї ініціативи сказав, що нічого не потрібно робити, нехай усе залишається, так як є. Дії суддівства не коментую, але трошки арбітраж на правій стороні мені не сподобався. Карапетян - українець, Ка-ра-пе-тян - українець? З вірменським паспортом, напевно.

- Оцініть вболівальників обидвох команд?

- А ви самі підіть і подивіться трибуни з лівої й правої сторін. Вдячний нашим уболівальникам, які незважаючи на те, що їх було набагато менше підтримували нашу команду. А ці хлопці, коли Карпати забили гол, думав, що "наші" приїхали й настав час іти здаватися й піднімати руки нагору. Усе почало диміти, вибухати, уже хотів біля себе начальника служби безпеки посадити, а то думаю все...-

- Ви боялися за особисту безпеку?

- Так ви що, я ж жартую. Чого ж мені боятися? Уболівальники бачите які, фанати вони є фанати.

У Росії часто зустрічався із уболівальниками Спартака, ЦСКА. Це, що було сьогодні, ще квіточки в порівнянні з тим, що витворяють уболівальники Спартака на Лужниках, якщо команда погано грає. Сьогодні тільки 12 сидінь поламали, а там по 300, 400.

- Що сказали хлопцям у перерві?

- Сказав, що здорово граємо, і ми повинні й зобов'язані врятувати гру. І не тільки забити, але й виграти. Якщо хтось голову "повісить", краще на поле нехай не виходить.

- Ви вірили в цей гол?

- Я завжди вірю у свою команду, тому, що вона в мене найкраща.

- Малигін сам попросився на заміну або це була тактична заміна?

- Тактична. Треба було рятуватися, щось робити. Як бачите вдалося.

- До матчу. Це все-таки втрата двох або знайдене очко?

- Для нас зараз будь-яке очко на вагу золота. І зараз не рахуємо загублене або знайдене, ми намагаємося брати очки. Карпати є Карпати, не даремно вони зараз перебувають на п'ятім місці. Хоча ми налаштовувалися тільки на перемогу.

- Ви сказали, що нічого не боїтеся, а не чи боялися ви сьогодні програти?

- Це футбол, тут хтось виграє, хтось програє. Повторюся, мотивував команду тільки на перемогу, але могло трапиться що й програли б, але не трапилося.